Променад в Старом Яффо, гуляет народ,
Бомж играет ему на сопилке,
В моей сумке незавидной участи ждет
Бутерброд и остатки в бутылке.
Отдыхая, стоят на приколе суда,
Аромат свежежаренной рыбы,
По субботам лишь здесь не бывает Суда,
И работают только на прибыль.
Поднимаюсь по стертым камням от порта,
Солнце пляшет на лысем затылке,
И туристская мекка, и церковь Петра,
Промыслительно ждут на развилке.
Здесь когда-то и мне, что видал много стран,
Была сонная тайна открыта:
Медитирует солнце, что время - обман,
Ну а в воздухе вечность разлита.
И под вечер, когда заведет муэдзин
Свою древнюю песню - пластинку,
По традиции я загляну в магазин
И пройдусь по блошинному рынку.
А когда солнце в море степенно сойдет
И укроется им, как подстилкой,
Дожую этот день, словно свой бутерброд,
И допью, словно счастье, бутылку.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.