Шаг вперед?
Но запретные знаки
Угрожающе-холодны,
Влево-право зияют овраги,
И бездонно они голодны.
И назад уже вряд ли возможно,
Потому как – закрылся портал.
И стоим мы на месте тревожно,
И куда, да и как – кто бы знал?
Так все страшно в безудержном тире,
Что зовется планетой Земля.
Звезды-точки в космическом мире –
Им, конечно же, не до меня…
Ощущения, в общем, не очень –
Под прицелом судьбы роковой,
Как понять нам – чего она хочет,
Невозможно мирской головой?!
Если мы по подобию божью –
Отчего, как в кривых зеркалах,
Человечность кривляньем убожьим
Извращается в пылких мозгах?
19-20 август 1991
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 7779 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень хороший стих Комментарий автора: Спасибо за понимание и отклик.
Игорь
2014-03-13 18:18:04
Пожалуйста. И извините, что своей майдановской темой настроил против вас соотечественников. Честно не хотел. Комментарий автора: Мир вам!
Игорь, поверьте - это не самый худший вариант отклика наших соотечественников, мне случалось в эти реально драматичные дни читать адресную откровенность такой эпистолярно-площадной грубятины - что здешний отклик сойдет за относительно мягкий. Так что Вы здесь вовсе не виноваты. А я умею противостоять любому хамству, равно как и полярному мнению - без оскорбительных, но довольно аргументированных фактами, вдумчивых слов. Вы верно написали ранее - Господь с каждого взыщет - по делам каждого из нас, и я тоже в это искренне верю. А тема Майдана не оставляет равнодушия безучастия, как и вообще драматизм нынешней Украины. Просто каждый понимает это по-своему. И мы с вами это тоже хорошо понимаем... просто знайте - чужой беды не бывает - не пустые это слова, если мы люди-Человеки.
Игорь
2014-03-14 12:02:38
Знаете, с моей стороны заниматься саморекламой нехорошо,но есть у меня стих в этом журнале (называется "Подорожник"), так это про Вас, и про таких, как Вы. Честное слово, я как будто с Алешей Карамазовым поговорил, так мне стало легко на душе после ваших отзывов... Впервые за четыре дня спокойно заснул. И стало стыдно. Вечно я сперва говорю, а потом думаю, вечно у меня наперед эмоции и "четко выраженная позиция". И при этом стремление к высоким идеалам, которые практически мною и рядом не воплощаются. Спасибо. Я теперь тоже ваш читатель. Комментарий автора: Мы все не идеальны (и я в том числе), но искренне стараемся быть - человеками - разумных и четких гражданских позиций.
С благодарным теплом, Людмила
Игорь
2014-03-14 17:40:39
Прочитал Ваш отзыв о "Подорожнике". Спасибо, но это, как я уже сказал, сердечное стремление без практического воплощения. Почитал Ваши стихи (Не все. Очень много, а временем я ограничен) понаставил пятерок. Действительно хорошие. Найду время, прочту остальные. Комментарий автора: Ой, Игорь, не захвалите меня столь завышенными оценками(все подряд нравиться вряд ли может, оно ведь вполне объяснимо - но если что-то вдруг пришлось по душе и к пониманию, мне это понимание необычайно приятно, большое спасибо!)
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
