Я не мріяла навіть про щастя таке,
Бути другом твоїм і знати тебе.
Але дав нам Господь подарунок небес:
І небесну любов влив до наших сердець.
***
Коли боляче тобі – моє серце теж ридає,
Коли радісно тобі –дух мій також оживає,
Хочу я, щоби любов твою душу огортала,
Й тверда віра в майбуття усі справи окриляла.
***
Коли ти поруч – сірий день стає яскравим,
Коли ти поруч – темні хмари відступають,
Коли ти поруч – бачу нові горизонти,
Небес простори і землі широти.
Коли ти поруч – в зіницях сяють зорі,
Коли ти поруч – здолаєм разом гори,
Коли ти поруч – ангели співають,
Як я віддячу Богові за це? Не знаю...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : МАЛЕНЬКИЙ ЛЕШИЙ Глава девятая - Светлана Капинос Я думала остановиться на этом, но герои мои не захотели расставаться навсегда и заставили писать продолжение. Я сама не знала, во что выльется вся эта история с Маленьким Лешим и с удивлением следила за разворачивающимися событиями. Меня отличало от Вас только то, что я их записывала!
