Не быть мне в Оптиной, мой поводырь!
Все то же здесь: и пустынь, и пустырь!
Да, было время, служба шла уставом,
Отцы, самоотверженные нравом,
По камню собирали монастырь,
Не оставляя в цитадели дыр...
Славнейшее когда-то заведенье -
В развалинах, и в душах - запустенье.
Так что ж искать в томленьи духа
Путей ко Богу там, согласно слуха
О прежних днях?
Помилосердствуй, о всевышний Бог!
Вот инок не трудит в дороге ног.
Ужели видит божий мир с порога?
И знает все из тайного истока?
Он переносится душой в Эдем,
Когда лесной дорогой мы идем.
Тут у него претория, там - Храм,
Голгофа, где в крови распятый Сам.
Чернцу не надо ехать, суетиться!
Достаточно с слезами помолиться
О прежних днях...
Батый Ирина,
Россия
Живу в России. Победитель конкурса "Золотое Перо Руси 2008"(Московское отделение Союза писателей России) в номинации "Сказка" - звание "Серебряное Перо Руси". Лауреатка конкурса "Открытие" (Московское отделение Союза писателей России) 2007, областного нижегородского конкурса "Душа поет" 2007, победитель литературного конкурса имени П.Еремеева(Нижегордское отделение Союза писателей России) 2007, лауреат Конкурса одного стихотворения журнала "Литературная учёба"(Москва)2008, 1 место в конкурсе "Солнечной поэзии нежные звуки" (Эстония, портал "Солнышко", 2007), дипломант конкурса поющих поэтов "Зов Нимфея"(Крым)2010, дипломант и призёр конкурса "Золотая строфа"(Москва)2011, "Благословение"(Москва)2014 и других.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
